Закарпатська обл. м.Мукачево,
вул.Підловачна

Дегустації

Яким боком кельти до Закарпаття?
Скажіть чесно, у вашій уяві слова «кельти» та «Закарпаття» в одному реченні зустрічаються? Ні? Ось і ми, наприклад, тільки нещодавно дізналися, що між 340 та 260 роками до н. е., під тиском середземноморських держав кельти були змушені шукати собі нові землі і дійшли аж до Закарпаття.
На схилах гір Галіш та Ловачка, що на околиці сучасного Мукачевого, вони заснували найвіддаленіше на схід кельтське протомісто, яке так і називалося – Галіш-Ловачка. Воно було найбільшим кельтським поселенням Закарпаття. Кельтське місто-фортеця (оппідум) мало оборонні кам’яні стіни, залишки яких і сьогодні ще можна побачити під горою Ловачкою.

Хто господар «Кельтського двору»?
Надихнувшись надзвичайно багатою та давньою історією цього місця, Юрій Клованич (у минулому історик і журналіст) та його жінка Галина створили агроетносадибу «Кельтський двір під Ловачкою». Вони спробували відтворити певні елементи з життя і побуту кельтів, зокрема, їжу та напої.
Це унікальне місце з неповторною атмосферою. Власник особисто проводить дегустації, дуже жваво і цікаво розповідає про напої. В усьому, що роблять господарі, є особлива філософія: «Напій не для того, щоб ним напиватися, а щоб насолоджуватись. Все, що подається на дегустації, повинно приносити людині задоволення», – каже пан Юрій.

 

5+1 привід завітати до «Кельтського двору»
Привід перший – ексклюзивний: спробувати на смак страви та напої кельтів, послухати цікаву розповідь про їх побут і звичаї на Закарпатті можна лише у «Кельтському дворі під Ловачкою».
Привід другий – гастрономічний: лише у цій агросадибі займаються історичною реконструкцією хліба та стародавніх напоїв, які споживали кельти. У дегустаційному погребі «Кельтського двору» пропонують посмакувати безліччю видів автентичних напоїв, і навіть оздоровитися настоянками зі зцілюючих трав та плодів.
Привід третій – атмосферний: дегустаційний підвал, якому більше 400 років, оформлений настільки вдало, що зовсім немає відчуття декорацій. Складається таке враження, що господарі-кельти ось-ось повернуться і доведеться мати з ними розмову, хто ми такі і що тут робимо 😉 J.
А якщо хочете відчути себе кельтським воїном чи сміливою кельтською жінкою, замовте заздалегідь свято з автентичними стравами і напоями, іграми та розвагами.
Привід п’ятий – пізнавальний: а яка насолода слухати захоплюючу розповідь мукачівського Кельта про життя цього племені. Ось ви, наприклад, знали, що у ІІІ-І ст. до н.е. кельти були найкращими пивоварами Європи? А знали, що до XV ст. пива в тому вигляді, як ми його звикли пити, не було? А був ель, у якому замість меду використовували суміш трав (полин, деревій, багульник, мед болотний).
Привід шостий – екзотичний: у «Кельтському дворі» пан Юрій з дружиною створили шматочок субтропіків. Свій сад господар називає «садом друїдів». Розмаїття екзотів вражає: інжир, олива, мушмула, ківі, гранат, дикий лимон, лаврове дерево, маклюра, бамбук, церціс і ще купа інших екзотичних рослин.
Наприклад, один із улюбленців господаря – дуже ароматний і найкрасивіший у світі кипарис родом із Каліфорнії. Він росте тільки на узбережжі Тихого океану. У саду Кельта також квітує магнолія гола – дуже рідкісна, її культивують у буддистських монастирях.

Чим пригощають у «Кельтському дворі»?
1. Ексклюзивними алкогольними напоями за стародавніми рецептами: ромом, граппою, орухо (виноградним бренді), кальвадосом, терновим джином, медовим вермутом, грюйтом… Перелік можна ще довго продовжувати!
Тільки тут ви зможете скуштувати напої, які пили кельти: кілька видів елю, медове пиво, фраошан, збитень, сидр, граггерт. Питний мед від «Кельтського двору під Ловачкою» – історична реконструкція.
А для тендітних жінок – вершково-кавовий лікер «Богиня Бригітта» (на честь кельтської войовничої богині, яка віднайшла ідеальну рівновагу між жіночністю і приголомшливою силою). Дівчата, хто з нас не мріяв стати богинею ;)?
2. Сирами власного виробництва: у цій агроетносадибі виробляють елітні сири типу камамбер, дорблю, овечу фету, козячий пуату.
3. Чаєм, вирощеним безпосередньо тут. Господар вже має свою власну плантацію з понад 700 кущів. У «Кельтському дворі» пропонують скуштувати закарпатський жовтий та червоний улун.
4. Чорним хлібом на заквасці без звичних нам дріжджів. Запашний житній хліб господарі випікають у глинобитній печі та використовують воду, яка конденсується у погребі.
Цей хліб також є історичною реконструкцією, тому процес його приготування триває 18 (!) годин. А вам би стало терпіння та сил спекти такого хлібця 😉 ?

MD — UKRAINE

Замовлення дегустації

Тільки за попереднім записом по тел. 0507797752.